Библия - Обещанное Восстановление

1-а хронiки

Розділ 16

1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.

2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.

3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.

4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:

5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.

6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.

7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:

8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!

9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!

10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!

11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!

12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його

13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,

16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.

17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,

18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“

19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,

20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.

21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“

23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!

24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.

25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!

26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!

27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.

28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,

29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!

30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!

31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“

32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!

33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.

34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!

36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“

37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,

38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;

39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,

40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.

41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“

42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.

43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1 А Божий ковчег принесли и поставили в шатре, который разбил для него Давид, и вознесли перед Богом всесожжения и жертвы примирения.

2 Закончив приносить всесожжения и жертвы примирения, он благословил народ во имя Господа.

3 Затем он раздал каждому израильтянину и израильтянке по одной лепешке, по куску жареного мяса и по связке изюма.

4 Он поставил некоторых из левитов служить перед ковчегом Господа, чтобы они взывали, благодарили и воздавали хвалу Господу, Богу Израиля:

5 Асаф был руководителем, Захария вторым после него, затем Иеил, Шемирамоф, Иехиил, Маттифия, Элиав, Беная и Овид-Эдом с Иеилом. Они должны были играть на лирах и арфах, Асаф на тарелках,

6 а священники Беная и Иахазиил постоянно трубить в трубы перед ковчегом Божьего завета.

7 В тот день Давид впервые дал Асафу и его родственникам песню для прославления Господа:

8 Благодарите Господа, призывайте Его имя; возвещайте среди народов о Его делах.

9 Воспойте Ему, пойте Ему хвалу, рассказывайте о всех Его чудесах.

10 Хвалитесь Его святым именем; пусть веселятся сердца ищущих Господа.

11 Ищите Господа и силу Его, ищите лица Его всегда.

12 Помните чудеса, которые Он сотворил, знамения Его и суды, что Он произнес.

13 О потомки Израиля, слуги Его, о сыновья Иакова, избранные Его.

14 Он — Господь, наш Бог; суды Его по всей земле.

15 Помните: вечен Его завет — слово, данное Им для тысяч поколений, —

16 завет, что Он заключил с Авраамом, и клятву Его Исааку.

17 Утвердил Он это Иакову в Закон и Израилю вечным заветом,

18 сказав: «Я отдам тебе ханаанскую землю в удел твоего наследия».

19 Когда они были малочисленны и незначительны, и были чужеземцами на этой земле,

20 то скитались от народа к народу и из царства в царство.

21 Он никому не давал их притеснять и укорял за них царей:

22 «Не трогайте помазанников Моих и пророкам Моим не делайте зла».

23 Воспойте Господу, вся земля, возвещайте о Его спасении каждый день.

24 Возвещайте славу Его среди народов, чудеса Его — среди всех людей,

25 потому что велик Господь и достоин беспредельной хвалы; Он внушает страх более всех богов.

26 Все боги народов — идолы, а Господь сотворил небеса.

27 Слава и величие перед Ним, сила и радость на месте Его.

28 Воздайте Господу, народы, воздайте Ему славу и силу.

29 Воздайте Господу славу, присущую Его имени. Несите дар, предстаньте пред Ним. Прославьте Господа в великолепии Его святости.

30 Трепещи перед Ним, вся земля! Прочно мир утвержден — не поколеблется.

31 Да возвеселятся небеса и возликует земля, и пусть скажут среди народов: «Господь правит!»

32 Да восшумит море и все, что в нем, пусть ликует поле и все, что на нем,

33 и да возликуют все деревья лесные, будут петь от радости перед Господом, ведь Он идет судить землю.

34 Славьте Господа, потому что Он благ и милость Его навеки!

35 Взывайте: «Спаси нас, Боже, Спаситель наш; собери нас, защити нас от народов, чтобы мы воздали благодарность Твоему святому имени и хвалились Твоей славой».

36 Прославлен будь, Господь, Бог Израиля, от века и до века! И весь народ сказал: «Аминь!» — и восславил Господа.

37 Давид оставил Асафа и его родственников перед ковчегом Господнего завета, чтобы они служили там постоянно, по потребностям каждого дня.

38 Еще он оставил Овид-Эдома и шестьдесят восемь его родственников, чтобы они служили вместе с ними. Овид-Эдом, сын Идутуна, и Хоса были привратниками.

39 Давид оставил священника Цадока и его собратьев-священников перед скинией Господа на возвышенности в Гаваоне,

40 чтобы они постоянно приносили Господу всесожжения на жертвеннике для всесожжений, утром и вечером, так, как написано в Законе Господа, который Он дал Израилю.

41 С ними были Еман и Идутун с прочими избранными, которые были назначены поименно, чтобы славить Господа ведь «милость Его навеки».

42 Еман и Идутун отвечали за игру на трубах и тарелках, а также на прочих музыкальных инструментах, когда пелись песни Богу. Сыновья Идутуна были поставлены у ворот.

43 Когда весь народ разошелся по домам, вернулся и Давид, чтобы благословить своих домашних.

1-а хронiки Розділ 16	Первая книга Паралипоменон Глава 16
1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.	1 А Божий ковчег принесли и поставили в шатре, который разбил для него Давид, и вознесли перед Богом всесожжения и жертвы примирения.
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.	2 Закончив приносить всесожжения и жертвы примирения, он благословил народ во имя Господа.
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.	3 Затем он раздал каждому израильтянину и израильтянке по одной лепешке, по куску жареного мяса и по связке изюма.
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:	4 Он поставил некоторых из левитов служить перед ковчегом Господа, чтобы они взывали, благодарили и воздавали хвалу Господу, Богу Израиля:
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.	5 Асаф был руководителем, Захария вторым после него, затем Иеил, Шемирамоф, Иехиил, Маттифия, Элиав, Беная и Овид-Эдом с Иеилом. Они должны были играть на лирах и арфах, Асаф на тарелках,
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.	6 а священники Беная и Иахазиил постоянно трубить в трубы перед ковчегом Божьего завета.
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:	7 В тот день Давид впервые дал Асафу и его родственникам песню для прославления Господа:
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!	8 Благодарите Господа, призывайте Его имя; возвещайте среди народов о Его делах.
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!	9 Воспойте Ему, пойте Ему хвалу, рассказывайте о всех Его чудесах.
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!	10 Хвалитесь Его святым именем; пусть веселятся сердца ищущих Господа.
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!	11 Ищите Господа и силу Его, ищите лица Его всегда.
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його	12 Помните чудеса, которые Он сотворил, знамения Его и суды, что Он произнес.
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!	13 О потомки Израиля, слуги Его, о сыновья Иакова, избранные Его.
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!	14 Он — Господь, наш Бог; суды Его по всей земле.
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,	15 Помните: вечен Его завет — слово, данное Им для тысяч поколений, —
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.	16 завет, что Он заключил с Авраамом, и клятву Его Исааку.
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,	17 Утвердил Он это Иакову в Закон и Израилю вечным заветом,
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“	18 сказав: «Я отдам тебе ханаанскую землю в удел твоего наследия».
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,	19 Когда они были малочисленны и незначительны, и были чужеземцами на этой земле,
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.	20 то скитались от народа к народу и из царства в царство.
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:	21 Он никому не давал их притеснять и укорял за них царей:
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“	22 «Не трогайте помазанников Моих и пророкам Моим не делайте зла».
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!	23 Воспойте Господу, вся земля, возвещайте о Его спасении каждый день.
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.	24 Возвещайте славу Его среди народов, чудеса Его — среди всех людей,
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!	25 потому что велик Господь и достоин беспредельной хвалы; Он внушает страх более всех богов.
26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!	26 Все боги народов — идолы, а Господь сотворил небеса.
27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.	27 Слава и величие перед Ним, сила и радость на месте Его.
28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,	28 Воздайте Господу, народы, воздайте Ему славу и силу.
29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!	29 Воздайте Господу славу, присущую Его имени. Несите дар, предстаньте пред Ним. Прославьте Господа в великолепии Его святости.
30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!	30 Трепещи перед Ним, вся земля! Прочно мир утвержден — не поколеблется.
31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“	31 Да возвеселятся небеса и возликует земля, и пусть скажут среди народов: «Господь правит!»
32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!	32 Да восшумит море и все, что в нем, пусть ликует поле и все, что на нем,
33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.	33 и да возликуют все деревья лесные, будут петь от радости перед Господом, ведь Он идет судить землю.
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!	34 Славьте Господа, потому что Он благ и милость Его навеки!
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!	35 Взывайте: «Спаси нас, Боже, Спаситель наш; собери нас, защити нас от народов, чтобы мы воздали благодарность Твоему святому имени и хвалились Твоей славой».
36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“	36 Прославлен будь, Господь, Бог Израиля, от века и до века! И весь народ сказал: «Аминь!» — и восславил Господа.
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,	37 Давид оставил Асафа и его родственников перед ковчегом Господнего завета, чтобы они служили там постоянно, по потребностям каждого дня.
38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;	38 Еще он оставил Овид-Эдома и шестьдесят восемь его родственников, чтобы они служили вместе с ними. Овид-Эдом, сын Идутуна, и Хоса были привратниками.
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,	39 Давид оставил священника Цадока и его собратьев-священников перед скинией Господа на возвышенности в Гаваоне,
40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.	40 чтобы они постоянно приносили Господу всесожжения на жертвеннике для всесожжений, утром и вечером, так, как написано в Законе Господа, который Он дал Израилю.
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“	41 С ними были Еман и Идутун с прочими избранными, которые были назначены поименно, чтобы славить Господа ведь «милость Его навеки».
42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.	42 Еман и Идутун отвечали за игру на трубах и тарелках, а также на прочих музыкальных инструментах, когда пелись песни Богу. Сыновья Идутуна были поставлены у ворот.
43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.	43 Когда весь народ разошелся по домам, вернулся и Давид, чтобы благословить своих домашних.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

Старий завіт

Новий завіт

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

Старий
завіт

Новий
завіт